Можливість укласти угоду про визнання винуватості на більш лояльних умовах, без перспективи відбування покарання у вигляді позбавлення волі, в цілому має прискорити розслідування та розгляд корупційних і повʼязаних з корупцією справ.
Таку думку виданню «Закон і Бізнес» висловив старший партнер DGravity Legal Володимир Ємельянов, коментуючи ухвалення Верховною Радою у першому читанні проекту Закону №12039 від 17.09.2024 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією».
Ідея проекту полягає в тому, аби особи, які у корупційних справах нададуть викривальні покази та підтвердять їх іншими доказами, отримали можливість відбутися покаранням більш мʼяким, аніж позбавлення волі, навіть якщо таку санкцію прямо передбачає Кримінальний кодекс. Законопроект також пропонує надати можливість при укладенні угоди про визнання винуватості у корупційних справах призначати додаткові покарання, узгоджені сторонами, у вигляді штрафів та конфіскації майна.
Так, зокрема, передбачено доповнити ч.3 ст.53 КК положеннями, які уможливлять призначення додаткового покарання у виді штрафу, навіть якщо воно не передбачено в санкції статті, виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Розмір штрафу варіюватиметься залежно від тяжкості злочину: від 20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для нетяжких злочинів до 270 тис. мінімумів — для особливо тяжких злочинів (сьогодні це від 340 тис. до 4,59 млн грн.).
Сторони матимуть право ініціювати зміни до укладеної угоди та, в разі досягнення згоди, укласти нову угоду до моменту видалення суду до нарадчої кімнати.
Зважаючи на кількість корупційних скандалів, які останній час супроводжують діяльність українських чиновників, законодавча ініціатива щодо оптимізації умов застосування угоди про визнання винуватості цілком зрозуміла, – говорить В.Ємельянов. – Адже зі ЗМІ та прес-релізів державних органів ми більше чуємо про гучні затримання і оголошення підозр, аніж про обвинувальні вироки, винесені корупціонерам».
При цьому адвокат послався на офіційну статистику Офісу Генпрокурора щодо зареєстрованих кримінальних правопорушень та результати їх досудового розслідування.
«Якщо взяти класичну корупцію, то за 9 місяців поточного року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань обліковано 1397 кримінальних правопорушень за статтею 368 Кримінального кодексу. Це прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, – пояснив він. – Проте лише у 491 провадженні особам було вручено про підозру. До суду з обвинувальним актом потрапило ще менше – лише 296 справ. Хоча при цьому провадження у 205 справах було закрите, а 1096 облікованих правопорушень «вісить», тобто рішення у них не прийняте».
Такі цифри, на думку В.Ємельянова, достатньою мірою характеризують успіхи правоохоронців. «Навіть якщо не брати до уваги зареєстровані провадження, видно, що до суду доводять лише 60% підозрюваних. Чималий відсоток розпочатих кримінальних проваджень може тривати роками, що зрештою порушує і право людини на справедливий суд, яке включає зокрема критерій розумності строків, – зауважив адвокат. – Саме тому можливість укласти угоду про визнання винуватості на більш лояльних умовах, без перспективи відбування покарання у вигляді позбавлення волі, в цілому має прискорити розслідування та розгляд корупційних і повʼязаних з корупцією справ. Особливо тих, де правоохоронці з різних причин не бачать судової перспективи. Але остаточне рішення щодо укладання угоди за будь яких умов звісно прийматиме клієнт».
