Інформація про запроваджену для юридичних осіб адміністративну відповідальність та штрафи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не повною мірою відповідає дійсності.
Про це у коментарі виданню «Закон і Бізнес» заявив радник «DGRAVITY LEGAL» Нікіта Зіновʼєв, коментуючи поширену багатьма медіа інформацію у звʼязку із ухваленням 9 травня Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення».
Нагадаємо, цим законом (прийнятий на базі проекту №10379) ст. 210-1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) КУпАП було викладено у новій редакції. І крім суттєвого збільшення санкцій, було змінено редакцію щодо субʼєктів правопорушення.
Так, наразі штрафи накладаються на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот мінімумів.
У разі підписання Закону Президентом диспозиція та санкція ст. 210-1 виглядатимуть таким чином:
«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Таке уточнення редакції норми КУпАП окремі засоби масової інформації подали як запровадження адміністративної відповідальності для юридичних осіб.
«Насправді Кодекс про адміністративні правопорушення, його процедурні норми, взагалі не передбачають можливості притягнення юридичних осіб до відповідальності, – пояснив Н.Зіновʼєв. – Конструкція норми побудована таким чином, що, як і раніше, у ній йдеться лише про посадових осіб. Законодавець лише уточнив, що санкція може накладатися як на посадових осіб органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, так і на посадових осіб юридичних осіб та громадських об’єднань».
Аби пояснити, про кого саме йдеться, юрист послався на ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу, згідно з якою керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов’язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов’язки). В частині розуміння переліку посадових осіб публічного права, він також порадив орієнтуватися на відповідні розʼяснення НАЗК.
«Зрозуміло, що саме так має тлумачитися нова редакція ст. 210-1 КУпАП. Але, зважаючи на рівень юридичної обізнаності та правосвідомості українських чиновників, не можна виключати спроб викривленого застосування відповідальності, зокрема, до і підприємств. Утім, за українськими традиціями, суди згодом мають розставити усе на свої місця», – резюмував Н.Зіновʼєв.
Залиште коментар