Оскільки із заявою про розірвання трудового договору із керівником до міністерства звернулася лише одна із декількох первинних профспілок, об’єднання останніх, як того вимагала галузева угода, не відбулося. Відтак, рішення профспілки було незаконним.
Такого висновку дійшов Київській апеляційний суд, переглядаючи справу №359/8539/20 за позовом керівника великого державного підприємства до профспілки.
У квітні 2020р. первинна профспілкова організація, побачивши численні порушення законодавства, прийняла рішення, відповідно до якого вимагала у профільного міністерства розірвання трудового договору із керівником ДП.
Нагадаємо, відповідно до ст. 45 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації розірвати трудовий договір з керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.
Керівник звернувся до суду із вимогою скасувати рішення профспілки. Але перша інстанція у задоволенні позову відмовила. Там виходили з наявності численних порушень вимог трудового законодавства на підприємстві, підтверджених судовими рішеннями. При цьому керівник не надав належних і допустимих доказів на спростування.
Після поразки у першій інстанції чоловік звернувся до Адвокатського об’єднання DGRAVITY LEGAL, де формування правої позиції забезпечили старші партнери Володимир Ємельянов та Вадим Красник.
«Ми виходили з того, що первинна профспілкова організація, яка ініціювала питання звільнення керівника, налічувала лише 24 особи. В той час, як на підприємстві, де було 43 профспілки, працювало більше трьох тисяч робітників, – прокоментував кейс Володимир Ємельянов, який здійснював безпосереднє представлення інтересів позивача. – Тож ні про яке представництво спільної позиції не йшлося ні у юридичному сенсі, ні фактично. Що, власне ми і довели в суді, пославшись на рівність своїх правах усіх профспілок».
Адже за наявності на підприємстві декількох профспілкових організацій, які здійснюють представництво і захист прав та інтересів членів профспілок, їх виборні органи на відповідному рівні договірного регулювання повинні узгоджувати свої дії для досягнення своїх статутних цілей і завдань в питанні захисту інтересів членів своїх профспілок для уникнення можливого прийняття рішення, яке б суперечило правам та інтересам членів іншої профспілкової організації.
Зважаючи на ці та інші обставини, Київський апеляційний суд скасував рішення суду нижчої інстанції та ухвалив нове рішення, яким повністю задовільнив позов керівника ДП.
«У подібній категорії справ перетинається чимало аспектів захисту, які не обмежуються юридичною стороною. Коли йдеться про стратегічні підприємства, тут можуть виникати і політичні нюанси. Як наслідок, ми стикаємося з психологічним тиском, що чиниться на людину, аби вона прийняла «потрібне» рішення, – пояснив керуючий партнер DGRAVITY LEGAL Олександр Бабіч. – Але наша команда зрештою домоглася справедливого судового рішення та відстояла інтереси клієнта».
Залиште коментар