19 серпня Верховна Рада прийняла за основу євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу, запропонований Урядом. Документ, зареєстрований за № 15450, містить 781 статтю. Однак не все заявлене в ньому є новим.
На думку радника АО Dgravity Legal Дениса Лисова, зміни по суті полягають у перебудові системи за логікою Митного кодексу ЄС. Адвокат виділив 5 новел, які в разі ухвалення істотно вплинуть на імпортерів та експортерів.
1. Перехід від митних режимів до митних процедур. Стаття 70 чинного Митного кодексу передбачає 14 митних режимів. І декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені МК.
Проєкт пропонує три базові процедури: випуск у вільний обіг, спеціальні процедури та експорт (пункт 37 статті 5). Спеціальні процедури мають утворити чотири групи: транзит, зберігання, спеціальне використання і переробка (стаття 319). Реімпорт, реекспорт, знищення та відмова на користь держави втрачають статус самостійних режимів, але регулюються як окремі операції (статті 305, 308, 314 і 449 проєкту).
2. Митний борг як центр платіжних відносин. Статті 289 і 293 чинного МК визначають виникнення обов’язку зі сплати митних платежів та відповідальних осіб. Проєкт пропонує центральне поняття «митний борг» (пункт 40 статті 5):
-
- наявний — при випуску товарів у вільний обіг або тимчасовому ввезенні (стаття 150),
- потенційний — через недотримання обов’язків чи умов процедури (стаття 152).
Стаття 161 регулює множинність боржників і солідарну відповідальність, а статті 169–230 — гарантування, повідомлення, сплату, повернення, стягнення та припинення.
3. Право бути почутим — на етапі митного контролю. Відповідне право уже закріплене у статті 19-9 чинного МК, але перелік несприятливих рішень обмежений статтею 19-2 і стосується переважно авторизацій та зобов’язуючої інформації. Проєкт пропонує загальну і спеціальну процедури попереднього повідомлення (статті 30, 36–38), зокрема під час перевірки декларації та постмитного контролю. За статтею 139 перед неприйняттям задекларованої вартості транзакції декларанту мають запропонувати висловити позицію під час консультації, у тому числі відеоконференції.
4. Звільнення від ввізного мита — в окрему систему. Нині базовий перелік пільг містить стаття 282 МК, а стаття 300 відсилає також до Податкового кодексу, інших законів і міжнародних договорів. Проєкт пропонує окремий розділ із 29 тематичних параграфів (статті 470–584): від особистого майна при зміні місця проживання, спадщини й товарів незначної вартості (статті 472, 486 і 493) до наукових матеріалів, медичного обладнання і благодійних товарів (статті 509–520, 527 і 534). Ідея — кодифікувати умови, строки, обмеження та наслідки нецільового використання, а не автоматично запровадити нові пільги. Порушення умов має породжувати митний борг (стаття 584).
5. Власна правоохоронна вертикаль. Глава 66 чинного МК у двох статтях описує заходи щодо запобігання та протидії контрабанді. Статті 456, 457 передбачають контрольовані поставки наркотичних засобів разом з іншими уповноваженими органами та негласний контроль правоохоронних органів. Проєкт пропонує надати спеціалізованому правоохоронному підрозділу самої Держмитслужби повноваження здійснення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування у справах про контрабанду (статті 640, 738 і 752). Зрозуміло, що такі нові повноваження потребують також змін КПК та інших законів щодо підслідності й повноважень.
Головне науково-експертне управління Апарату ВР не побачило системної колізії з чинним законодавством, але вказало на проблеми правової визначеності, перетин митних процедур із кримінальним та адміністративним провадженням і фінансування нових інституцій. Тож ці питання можуть істотно змінити текст до другого читання, – попередив Денис Лисов.
