В окремих кримінальних провадженнях, коли правоохоронці стикаються із професійним захистом і усвідомлюють безперспективність подальшого обвинувачення, вони намагаються позбутися провадження з формальних підстав. Але їхнє прагнення зберегти хорошу міну при поганій грі іноді не влаштовує тих, кому слідчі і прокурори своєю «роботою» завдали шкоди репутації.
Керуючий партнер АО DGRAVITY LEGAL Олександр Бабіч захистив в суді інтереси групи підприємців, яких обвинувачували в ухиленні від сплати податків. Справа, зважаючи на час її порушення, розглядалася за правилами Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.
Позиція сторони захисту полягала в забезпеченні послідовного аналізу перед судом складу злочину, вчинення якого закидали особам, а також наявних у справі доказів крізь призму дій правоохоронців.
«На останньому «колі змагання» ми виходили з того, що орган досудового слідства так і не надав належної оцінки доказам у справі. Саме досудове розслідування було проведене не в повному обсязі, не з`ясовані всі обставини, – пояснив Олександр Бабіч. – Також ми наполягали, що шляхом проведення додаткових слідчих дій необхідно підтвердити або спростувати наявність у підсудних умислу на ухилення від сплати податків».
Диспозиція статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів) Кримінального кодексу передбачає відповідальність службової особи підприємства, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. І відповідальність настає лише в разі, коли це діяння вчинене умисно. Злочин є закінченим з моменту ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та розмірах, передбачених законодавством.
Враховуючи презумпцію невинуватості особи, для визначення наявності складу та події злочину слід встановити, чи наступив строк оплати відповідного обов`язкового платежу, якщо так, то з яких причин його не було сплачено і чи не підлягає особа притягненню до фінансової відповідальності (замість кримінальної).
Водночас, в матеріалах справи не було даних, які б свідчили про те, що несплата обов’язкових платежів була спричинена саме злочинним умислом підсудних, а не іншими мотивами (недбалість, помилка, введення в оману, тощо).
Тож зрештою суд погодився із позицію сторони захисту щодо неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені у судовому засіданні, та направив справу на додаткове розслідування.
При цьому суд доручив органу розслідування дослідити первинні документи щодо взаємовідносин юридичних осіб на час розслідуваних дій, встановити і допитати свідків, які були безпосередніми учасником взаємовідносин підприємств, щоб підтвердити або спростувати наявність у підсудних умислу на ухилення від сплати податків, а також встановити і допитати працівників підприємств, які працювали у той період часу.
«Мабуть, це одна з останніх справ в Україні, що розглядається відповідно до старого КПК. І, зважаючи на наявні обставини, таке рішення суду фактично рівнозначне виправдувальному вироку, – прокоментував кейс Олександр Бабіч. – Звісно, сторона обвинувачення, аби не псувати показники своєї роботи, пропонувала закрити провадження за строками. Але це нереабілітуючі обставини. І інтереси клієнтів полягають у повному виправданні, яке в даному випадку вважаю неминучим і єдино можливим фіналом багаторічної справи».
Залиште коментар