Не лише біологічне батьківство: Dgravity Legal допомогло військовослужбовиці звільнитися

Закон передбачає право військовослужбовиці на звільнення зі служби за сімейними обставинами, якщо вона та її чоловік проходять військову службу і мають неповнолітню дитину. Але на практиці це право можуть ставити під сумнів, якщо дитина не є спільною біологічною дитиною подружжя.

Адвокатське обʼєднання Dgravity Legal супроводило звернення військовослужбовиці щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Клієнтка перебувала у другому шлюбі: вона та її чоловік проходять військову службу, а в сім’ї виховується її неповнолітня дитина від попереднього шлюбу.

«На практиці такі ситуації нерідко оцінюються формально, – відзначила адвокатка Марина Вітліна, яка супроводжувала цей кейс. – Військові частини можуть виходити з того, що право на звільнення виникає лише тоді, коли обоє з подружжя є біологічними батьками дитини. Такий підхід створює правову проблему для сімей, у яких дитину фактично виховують мати та її новий чоловік».

Правова позиція у справі була побудована на системному тлумаченні статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Закон передбачає можливість звільнення через сімейні обставини для дружини, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину віком до 18 років. При цьому норма не встановлює, що така дитина обов’язково має бути спільною біологічною дитиною подружжя або що чоловік повинен бути її усиновлювачем.

«Ключовим було довести, що мета цієї гарантії полягає не у перевірці біологічного походження дитини, а у захисті її інтересів. Якщо дитина проживає і виховується у сім’ї, де обоє дорослих проходять військову службу, формальне посилання на те, що чоловік матері не є біологічним батьком, не повинно саме по собі виключати застосування сімейної підстави для звільнення», – пояснила М.Вітліна.

Були враховані і положення сімейного законодавства, згідно з якими виховання дитини може здійснюватися не лише біологічними батьками, а й іншими членами сім’ї, які фактично беруть участь у її житті. Вітчим, який проживає з дитиною однією сім’єю, не є сторонньою особою для таких відносин.

Були враховані і положення сімейного законодавства. Стаття 260 Сімейного кодексу передбачає, що вітчим, який проживає однією сім’єю з неповнолітньою дитиною дружини, має право брати участь у її вихованні. Тому такий чоловік не є сторонньою особою для сімейних відносин лише через відсутність біологічного батьківства або усиновлення.

Для обґрунтування позиції також була використана актуальна судова практика. У подібній справі суд уже звертав увагу, що формальне тлумачення норми статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», яке виключає сім’ї після повторного шлюбу, може призводити до нерівного ставлення до дітей залежно від сімейного статусу їхніх батьків (рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 340/3775/25). Осердям такої норми є саме захист дитини, а не формальна модель сім’ї.

Зрештою клієнтка Dgravity Legal реалізувала право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами.