Форс-мажорне застереження у договорі, крім переліку надзвичайних обставин, також має визначати порядок повідомлення, строки подання доказів та наслідки їх порушення. Інакше прострочення з поданням сертифіката ТПП саме по собі не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор.
Про це зауважив старший партнер АО «Dgravity Legal» Вадим Красник, коментуючи постанову об’єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.05.2026 у справі №905/541/16, текст якої зʼявився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У цій справі постачальник за договором купівлі-продажу звернувся до суду з вимогами про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат з покупця, який не повною мірою виконав свої зобовʼязання з оплати. Останній посилався на форс-мажорні обставини, пов’язані з актами тероризму на території Донецької області.
Договір передбачав, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків, якщо це стало наслідком форс-мажорних обставин. Також було встановлено, що строк виконання зобов’язань відкладається на строк дії таких обставин, а сторона має негайно повідомити про форс-мажор і протягом 14 днів з дати його виникнення надати підтвердні документи.
Суди встановили, що покупець повідомив контрагента про настання форс-мажорних обставин до отримання сертифіката Торгово-промислової палати. Сам сертифікат був направлений пізніше. Постачальник же наполягав, що через порушення строку подання сертифіката покупець не може посилатися на форс-мажор.
Переглядаючи справу, Касаційний господарський суд Верховного Суду розмежував два обов’язки: своєчасно повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин і надати докази їх існування, зокрема сертифікат ТПП. Так, згідно з позицією вищої інстанції, повідомлення має бути здійснене у строк, визначений договором, а якщо строк не встановлено — невідкладно після того, як стороні стало відомо про такі обставини чи їх вплив на виконання зобов’язання. Натомість отримання сертифіката ТПП пов’язане з окремою процедурою звернення до уповноваженого органу і може відбутися пізніше, у тому числі після порушення виконання зобов’язання.
Верховний Суд зазначив: сам факт несвоєчасного надання сертифіката ТПП за відсутності прямо передбачених договором правових наслідків не може бути безумовною підставою для позбавлення сторони права посилатися на форс-мажор. Інше можливе лише тоді, коли відповідна заборона або негативні наслідки прямо встановлені умовами договору.
Крім того, ВС зауважив, що сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин і має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Водночас сторони можуть визначити в договорі порядок підтвердження форс-мажору та наслідки недотримання відповідних процедур.
На думку Вадима Красника, ця позиція важлива як нагадування про якість договірної роботи.«Форс-мажорне застереження часто сприймається як загальна фраза в кінці договору зі стандартним переліком: війни, пожежі, стихійне лихо тощо. Але якщо сторони хочуть, щоб порушення строку повідомлення або подання сертифіката мало конкретні наслідки, ці наслідки треба прямо передбачити. Інакше суд оцінюватиме не лише дату сертифіката, а й те, чи було повідомлення, чи розумів контрагент ситуацію і чи справді обставини впливали на виконання конкретного зобов’язання», — відзначив адвокат.
Він також оцінив наслідки для кожної сторони правовідносин. «Для боржника, крім отримання сертифіката ТПП, важливими є своєчасна фіксація обставин та комунікація з контрагентом. Повідомлення має показувати, які саме події настали, на яке зобов’язання вони впливають, з якої дати виникли перешкоди та який причинний зв’язок існує між подією і неможливістю виконання, – пояснив Вадим Красник. – А кредитор, якщо він хоче уникнути ситуації, коли контрагент посилається на форс-мажор після тривалого часу, має прописувати у договорі спосіб повідомлення, строки, перелік доказів і наслідки порушення процедури».
